15. Le chat botté

Кіт у чоботях. Частина 2

Тоді він пішов до короля і попросив поговорити з ним (Puis il s'en alla chez le roi et demanda à lui parler).
- Пане, ось кролик від мого господаря. (Sire, voilà un lapin de la part de mon maître), маркіза де Карабаса (le marquis de Carabas).
Це так він вирішив назвати молодшого сина мельника. (C'est ainsi qu'il avait décidé d'appeler le jeune fils du meunier).
- Скажи своєму господарю (Dis à ton maître), що я дуже вдячний за його увагу (que je le remercie de son attention), - відповів король (répondit le roi).
На другий раз кіт заховався у пшениці (Une autre fois le chat alla se cacher dans le blé) і там, все ще зі своїм мішком, він упіймав дві куріпки (et là, toujours avec son sac, il attrapa deux perdrix). Він тоді пішов запропонувати їх королю (Il partit ensuite les offrir au roi) таким же чином, як він це зробив із кроликом (comme il l'avait fait avec le lapin). Він продовжував таким чином протягом двох чи трьох місяців регулярно приносити дичину від імені свого господаря, маркіза де Карабаса (Il continua ainsi pendant deux ou trois mois à porter régulièrement au roi du gibier de la part de son maître, le marquis de Carabas).
Одного разу дізнавшись, що король збирається гуляти на берегу річки зі своєю донькою (Apprenant un jour que le roi avait l'intention de se promener au bord de la rivière avec sa fille), найкрасивішою принцесою світу (la plus belle princesse du monde), кіт сказав своєму господарю (le chat botté dit à son maître):
- Якщо ти хочеш зробити так, як я тобі кажу, щастя тобі – гарантовано (Si tu veux suivre mon conseil, ta fortune est faite). Усе, що тобі потрібно – це купатися в річці, а решту залиш на мене (Tu n'as qu'à te baigner dans la rivière et ensuite me laisser faire).
Маркіз де Карабас зробив так, як йому порадив кіт (Le marquis de Carabas fit ce que son chat lui conseillait). І в той час, як він купався, проїжджала мимо карета короля (Et, alors qu'il se baignait, le carrosse du roi vint à passer):
- Допоможіть, допоможіть! (Au secours, au secours!). Маркіз де Карабас тоне! (Voilà Monsieur le Marquis de Carabas qui se noie!) – закричав кіт (cria le chat).

Тоді він пішов до короля і попросив поговорити з ним.
- Пане, ось кролик від мого господаря, маркіза де Карабаса.
Це так він вирішив назвати молодшого сина мельника.
- Скажи своєму господарю, що я дуже вдячний за його увагу, - відповів король.
На другий раз кіт заховався у пшениці і там, все ще зі своїм мішком, він упіймав дві куріпки. Він тоді пішов запропонувати їх королю таким же чином, як він це зробив із кроликом. Він продовжував таким чином протягом двох чи трьох місяців регулярно приносити дичину від імені свого господаря, маркіза де Карабаса.
Одного разу дізнавшись, що король збирається гуляти на берегу річки зі своєю донькою, найкрасивішою принцесою світу, кіт сказав своєму господарю:
- Якщо ти хочеш зробити так, як я тобі кажу, щастя тобі – гарантовано. Усе, що тобі потрібно – це купатися в річці, а решту залиш на мене.
Маркіз де Карабас зробив так, як йому порадив кіт. І в той час, як він купався, проїжджала мимо карета короля:
- Допоможіть, допоможіть! Маркіз де Карабас тоне! – закричав кіт.