16. Le chat botté

Кіт у чоботях. Частина 3

На цей крик король повернув голову і впізнав кота, який стільки разів приносив йому дичину (А ce cri, le roi tourna la tête et, reconnaissant le chat qui lui avait tant de fois apporté du gibier). Він наказав своїм слугам іти на допомогу маркізу (il ordonna à ses gardes d'aller au secours du marquis).
Поки вони витягали його з води (Pendant qu'on le sortait de l'eau), кіт наблизився до карети і розповів королю (le chat s'approcha du carrosse et raconta au roi), що злодії забрали одяг його господаря (que des voleurs avaient emporté les habits de son maître.). Насправді ж він заховав його під великим каменем (En réalité, il les avait cachés sous une grosse pierre).
- Біжіть в палац (Courez au palais), - наказав король своїм слугам (ordonna le roi à ses serviteurs). – І принесіть мій найкращий одяг для маркіза де Карабаса (et rapportez un de mes plus beaux habits pour Monsieur le Marquis de Carabas).
У королівському одязі син мельника мав по-справжньому благородний вигляд. (Avec l'habit du roi, le fils du meunier avait vraiment fière allure.). Принцесі він здався досить красивим і вона відчула себе дуже схвильованою (La princesse le trouva fort beau et se sentit très troublée). Король запропонував сісти у карету та продовжити прогулянку з ними (Le roi lui proposa de monter dans son carrosse et de continuer la promenade avec eux.). Молодий чоловік ледь міг повірити в те, що відбувалося, але він сів у карету, не змушуючи себе просити (Le jeune homme osait à peine croire à ce qui lui arrivait, mais il monta dans le carrosse sans se faire prier.).
Кіт у чоботях йшов попереду (Le chat botté marchait devant). Побачивши селян, які обробляли величезне поле, він негайно підійшов до них і сказав їм рішуче (Voyant des paysans qui labouraient un champ immense, il alla les trouver et leur dit avec fermeté:):
- Якщо хтось вас запитає, кому належить це поле, скажіть, що це маркіза де Карабаса (Si quelqu'un vous demande à qui appartient ce champ, dites que c'est au marquis de Carabas.). Але, увага, якщо ви не підкоритеся, то ви за це заплатите (Mais attention, si vous désobéissez, vous aurez de mes nouvelles)!
Бідні люди злякалися кота у чоботях та капелюсі, який ще й говорив і віддавав накази (Les pauvres gens furent effrayés par ce chat qui portait des bottes et un chapeau, parlait et donnait des ordres). Вони не осмілилися не підкоритися йому (Ils n'osèrent pas lui désobéir.). Таким чином, коли король проїжджав і хотів знати, хто був власником поля, всі відповідали хором (Ainsi, lorsque le roi passa et voulut savoir qui était le propriétaire du champ, ils lui répondirent en chœur):
- Маркіз де Карабас! (Le marquis de Carabas!)

На цей крик король повернув голову і впізнав кота, який стільки разів приносив йому дичину. Він наказав своїм слугам іти на допомогу маркізу.
Поки вони витягали його з води, кіт наблизився до карети і розповів королю, що злодії забрали одяг його господаря. Насправді ж він заховав його під великим каменем.
- Біжіть в палац, - наказав король своїм слугам. – І принесіть мій найкращий одяг для маркіза де Карабаса.
У королівському одязі син мельника мав по-справжньому благородний вигляд. Принцесі він здався досить красивим і вона відчула себе дуже схвильованою. Король запропонував сісти у карету та продовжити прогулянку з ними. Молодий чоловік ледь міг повірити в те, що відбувалося, але він сів у карету, не змушуючи себе просити.
Кіт у чоботях йшов попереду. Побачивши селян, які обробляли величезне поле, він негайно підійшов до них і сказав їм рішуче:
- Якщо хтось вас запитає, кому належить це поле, скажіть, що це маркіза де Карабаса. Але, увага, якщо ви не підкоритеся, то ви за це заплатите!
Бідні люди злякалися кота у чоботях та капелюсі, який ще й говорив і віддавав накази. Вони не осмілилися не підкоритися йому. Таким чином, коли король проїжджав і хотів знати, хто був власником поля, всі відповідали хором:
- Маркіз де Карабас!