Ukrainian speaking club
Be welcome to join out meetup.com group.
Here you will find group classes of the Ukrainian language. Every day we have a class of Ukrainian grammar,
poetry, travel phrases, reading and speaking class. Every Sunday we have a very special class with an invited
person who shares Ukrainian traditions and folk art with us. We sing songs together, read books, and have
warm conversations.
07. Poetry, My Secret Weapon for Language Learning
Poetry, My Secret Weapon for Language Learning
Поезія – моя секретна зброя для вивчення мови
Джеймс Лінден - людиноцентричний інноватор у Берліні. Цікавиться філософією, роздумуючи про наше майбутнє з технологіями. Дивитися: jameslynden.me
James Lynden. Human-centred innovator in Berlin. Philosophy geek musing on our future with technology. See: jameslynden.me
I’ve started learning German. Right now, I have just about enough German to say that ich spreche kein Deutsch. That is, I’m a total beginner. But I’m already gathering a list of poems in the language, poems which I plan to understand and even memorise.
Я вивчаю німецьку мову. Наразі я такий німець, щоб сказати ich spreche kein Deutsch. Тобто я повний початківець. Але я вже накопичую список поезій цією мовою, - поезій, які я планую розуміти і навіть запам’ятати.
With this secret geeky weekend ritual, through Spanish, Portuguese, Danish and now German, I’ve found that poetry is my most useful tool in learning a language. So, fellow language learners, allow me to make a case for poetry.
Завдяки цьому секретному старомодному ритуалу на вихідних, через іспанську, португальську, данську, а зараз німецьку, я відкрив, що поезія – мій найбільш дієвий інструмент у вивченні мови. Отже, колеги по вивченні мов, дозвольте мені це довести.
Apps and textbooks are mind-numbing
Додатки та посібники - надзвичайно нудні
Apps like DuoLingo and Memrise are great for cramming vocabulary. But damn, they butcher the language. I’ve slavishly used DuoLingo in the past, and become frustrated by endless repetition of “The penguin eats four lions” and sentences of that ilk.
Такі додатки як DuoLingo і Memrise – чудові для того, щоб поповнити словниковий запас. Та хай йому грець - вони вбивають мову. Я покірно використовув DuoLingo у минулому, і я відчув фрустрацію від безкінечного повторювання «Пінгвін їсть чотирьох левів» та інші речення такого типу.
Language textbooks are equally mind-numbing. We probably share dull memories of Spanish textbooks asking inane questions like ¿Donde están los zapatos de Miguel? Who cares where Miguel left his shoes? Textbooks are useful for learning grammar, but they are weak on engaging content.
Посібники для вивчення мови рівнозначно нудні. Ми, мабуть, поділяємо тьмяні спогади про посібники з іспанської, де нас запитують беззмістовні запитання типу ¿Donde están los zapatos de Miguel? Та кому цікаво, де мігель залишив своє взуття? Посібники добрі для вивчення граматики, але вони слабкі для залучення контенту.
For me, the same is true of reading children’s books. Yes, to get comfortable in a language you need to be ready to infantilise yourself a bit at the beginning. I hate compromising on my appetite for depth, complexity and meaning. Poetry offers the perfect solution.
Та сама історія у мене і з читанням дитячих книжок. Так, для того, щоб почуватися комфортно з мовою, на початку тобі треба бути готовим опуститися до рівня дитини. Я ненавиджу компроміси щодо свого апетиту про глибину, складність та значення. Поезія пропонує найкраще рішення.
Poetry is digestible
Поезію можливо засвоїти
First up, poetry is bite-sized and digestible. In any of the languages I’m learning, I’d struggle with a classic or contemporary novel harder than the Harry Potter series. But it’s easier to handle difficulty in small doses.
По-перше, поезія – як маленький шматочок, і вона легко засвоюється. І будь-якою мовою, яку вивчаю, у мене були би більші труднощі з класичним чи сучасним романом, ніж із серією про Гаррі Поттера. Але легше справлятися з труднощами у малих дозах.
And because poems are digestibly sized, it is easier to form habits and goals around them. For me, one poem a week is manageable. Each time, it feels like a mindful treat and a deliciously analogue break from the screen.
Але оскільки поезії такого розміру, що їх можна засвоїти, то формувати звички та цілі навколо них легше. Як на мене, то з однією поезією на тиждень можна справитися. Кожного разу це як гостинець для мого розуму і чудовий аналог перерви від екрану.
Contemporary poems are best. Poems with short lines and particularly ones with some element of repetition are even better. I just discovered the perfect first poem for losing my German language virginity, Es Ist Was Est Ist by Eric Fried. Clear, repetitive, meaningful and with a smattering of useful vocabulary.
Сучасні поезії – найкращі. Поезії з короткими рядками, а особливо з елементами повторення, навіть кращі. Я щойно відкрив ідеальну першу поезію для того, щоб втрати мою невинність щодо німецької мови - Es Ist Was Est Ist Еріка Фріда. Чітка, повторювана, змістовна.
Poetry gives insight into the language
Поезія дає інсайти в мову
Poetry offers a feel for the sounds of its language. For example, it’s easier to guess the pronunciation of a word in a poem because any rhythm or rhyming give context. Reading Portuguese poetry out loud forces my tongue to make rolling vowel sounds, and Danish poetry requires my mouth to make mashed potato out of consonants. Great practice.
Поезія пропонує відчуття звуків її мови. Наприклад, легше здогадатися вимову слова у поезії, тому що будь-який ритм чи римування дає контекст. Читання португальської поезії вголос змушує мій язик робити округлі голосні звуки, а данська поезія вимагає від мого рота робити товчену картоплю з приголосних. Чудова практика.
Then, poetry gives unique access to the culture behind the language. Lots of Spanish poetry is fiery, bright, emotionally charged. Danish poetry celebrates the is down-to-earth and often quite cosy. Portuguese poetry is often nostalgic, melancholy.
Далі поезія дає унікальний доступ до культури поза мовою. Багато іспанських поезій запальні, яскраві, емоційно заряджені. Данська поезія увінчує свою приземленість і є часто досить затишною. Португальська поезія часто ностальгійна, меланхолійна.
Poetry anchors the language
Поезія підтримує мову
Language learning is messy, and it can often feel like you are not making progress. There are days when I’m sure my Danish never even existed. My Spanish works like a rusty but reliable car. In Portuguese though, my favourite language, I can barely form a sentence these days.
Вивчення мови – безладне, часто можна відчути, що ти не робиш прогресу. Бувають дні, коли я впевнений, що моєї данської ніколи навіть і не існувало. Моя іспанська працює як поржавіла, але надійна машина. Португальською, моєю улюбленою, до речі, я ледь можу сформувати речення цими днями.
Of course, the poems slip out of your head too. But the poems you get familiar with go on to provide a secure anchor back to the language. A reminder that it is there, hiding away in grey matter, waiting to come out again when it’s needed.
Звичайно, поезія так само і вилітає з голови. Однак, поезії, з якими ти знайомий, продовжують надавати безпечне кріплення назад до мови. Нагадування полягає в тому, що ховаючись у сірій речовині, вона очікує, щоб вийти, коли потрібно.
When I pick up Fernando Pessoas’ Mensagem and turn to his tantalising poem Horizonte, Portuguese rolls off my tongue again. After, I feel like a trip to Portugal or Brazil would be enough to jump-start this language.
Коли я читаю «Mensagem» Фернанду Пессоа і звертаюся до його мученицької поезії «Horizonte», португальська знову зіскакує з мого язика. Опісля я відчуваю, що було би достатньо поїздки в Португалію чи Бразилію для того, щоб швидко відновити цю мову.
Learning Danish has been an uphill battle, full of cultural obstacles and impossible sounds.
Вивчення мови вимагає багато зусиль, воно повне культурних перешкод та неможливих звуків.
One poem in Danish, Livets Hastighed by Michael Strunge, gave me a fundamental breakthrough. I connected with the poem and managed to learn it, painstakingly line by line. That one poem somehow allowed me to prove to myself that, yes, I do have a handle on this language.
Одна поезія данською мовою, «Livets Hastighed» Михаеля Струнге, стала для мене фундаментальним проривом. Я поєднався з нею і спромігся її вивчити, ретельно рядок за рядком. Ця єдина поема якось дозволила довести собі, що так, я можу справитися з цією мовою.
It’s a vacuous point, but language learning is so much about confidence. I’m not advising you recite a poem next time you order a cappuccino in a second language. Simply, I think that arming yourself with a few poems in the language at hand will help you have the confidence to order said cappuccino.
Це безглуздо, але вивчення мови – це про впевненість. Я не раджу цитувати поезію, коли наступного разу ви замовляєте капучино іншою мовою. Просто я вважаю, що озброїти себе кількома поезіями мовою, якою ви користуєтеся, допоможе бути впевненість замовити капучино.
True, engaging with any media in the language you are trying to learn will help. Simply, I believe poetry provides an effective and overlooked tool in language learning.
Правда, що взаємодія з будь-якими медіа мовою, яку ви намагаєтеся вивчити, допоможе. Просто я вірю, що поезія надає ефективний та недооцінений інструмент у вивченні мови.
Poems are digestibly-sized, meaningful, train pronunciation and give a key to the culture. They also help you become more confident in and stay connected to the language. Choosing poetry which is clear and contemporary is the best starting point.
Поезії такого розміру, який можна засвоїти, сповнені змісту, тренують вимову і дають ключ до культури. Вони також допомагають стати більш впевненим та залишатися у зв’язку з мовою. Вибрати поезію, яка зрозуміла і сучасна – це найкраща відправна точка.
Language-learners, try this: Once a week, familiarise yourself with a poem from the language you are trying to learn. You don’t need to learn it completely flawlessly by heart. Just enough to be able to read it with occasional prompts. Perhaps choose a favourite new word from the poem, and cherish it.
Якщо ви вивчаєте мову, спробуйте ось що: один раз на тиждень ознайомтеся з поезією тою мовою, яку ви намагаєтеся вивчити. Вам не треба вивчити її цілковито бездоганно напам’ять. Достатньо лише бути спроможним читати, інколи з підказками. Можливо, виберіть нове улюблене слово і плекайте його.
Then, come back to the poem, ten years later, when the language has faded from your mind, and it’ll still be there waiting for you.
Тоді, поверніться до тієї поезії через десять років, коли мова стерлася з вашого розуму, і поезія все ще там буде чекати вас.
Of course, the poems slip out of your head too. But the poems you get familiar with go on to provide a secure anchor back to the language. A reminder that it is there, hiding away in grey matter, waiting to come out again when it’s needed.
Звичайно, поезія так само і вилітає з голови. Однак, поезії, з якими ти знайомий, продовжують надавати безпечне кріплення назад до мови. Нагадування полягає в тому, що ховаючись у сірій речовині, вона очікує, щоб вийти, коли потрібно.
When I pick up Fernando Pessoas’ Mensagem and turn to his tantalising poem Horizonte, Portuguese rolls off my tongue again. After, I feel like a trip to Portugal or Brazil would be enough to jump-start this language.
Коли я читаю «Mensagem» Фернанду Пессоа і звертаюся до його мученицької поезії «Horizonte», португальська знову зіскакує з мого язика. Опісля я відчуваю, що було би достатньо поїздки в Португалію чи Бразилію для того, щоб швидко відновити цю мову.
Poetry empowers
Поезія заохочує
Learning Danish has been an uphill battle, full of cultural obstacles and impossible sounds.
Вивчення мови вимагає багато зусиль, воно повне культурних перешкод та неможливих звуків.
One poem in Danish, Livets Hastighed by Michael Strunge, gave me a fundamental breakthrough. I connected with the poem and managed to learn it, painstakingly line by line. That one poem somehow allowed me to prove to myself that, yes, I do have a handle on this language.
Одна поезія данською мовою, «Livets Hastighed» Михаеля Струнге, стала для мене фундаментальним проривом. Я поєднався з нею і спромігся її вивчити, ретельно рядок за рядком. Ця єдина поема якось дозволила довести собі, що так, я можу справитися з цією мовою.
It’s a vacuous point, but language learning is so much about confidence. I’m not advising you recite a poem next time you order a cappuccino in a second language. Simply, I think that arming yourself with a few poems in the language at hand will help you have the confidence to order said cappuccino.
Це безглуздо, але вивчення мови – це про впевненість. Я не раджу цитувати поезію, коли наступного разу ви замовляєте капучино іншою мовою. Просто я вважаю, що озброїти себе кількома поезіями мовою, якою ви користуєтеся, допоможе бути впевненість замовити капучино.
Learn a poem a week
Вивчайте одну поезію на тиждень
True, engaging with any media in the language you are trying to learn will help. Simply, I believe poetry provides an effective and overlooked tool in language learning.
Правда, що взаємодія з будь-якими медіа мовою, яку ви намагаєтеся вивчити, допоможе. Просто я вірю, що поезія надає ефективний та недооцінений інструмент у вивченні мови.
Poems are digestibly-sized, meaningful, train pronunciation and give a key to the culture. They also help you become more confident in and stay connected to the language. Choosing poetry which is clear and contemporary is the best starting point.
Поезії такого розміру, який можна засвоїти, сповнені змісту, тренують вимову і дають ключ до культури. Вони також допомагають стати більш впевненим та залишатися у зв’язку з мовою. Вибрати поезію, яка зрозуміла і сучасна – це найкраща відправна точка.
Language-learners, try this: Once a week, familiarise yourself with a poem from the language you are trying to learn. You don’t need to learn it completely flawlessly by heart. Just enough to be able to read it with occasional prompts. Perhaps choose a favourite new word from the poem, and cherish it.
Якщо ви вивчаєте мову, спробуйте ось що: один раз на тиждень ознайомтеся з поезією тою мовою, яку ви намагаєтеся вивчити. Вам не треба вивчити її цілковито бездоганно напам’ять. Достатньо лише бути спроможним читати, інколи з підказками. Можливо, виберіть нове улюблене слово і плекайте його.
Then, come back to the poem, ten years later, when the language has faded from your mind, and it’ll still be there waiting for you.
Тоді, поверніться до тієї поезії через десять років, коли мова стерлася з вашого розуму, і поезія все ще там буде чекати вас.
Переклала Оксана Гірчак
Translated by Oksana Hirchak
12 Nov, 2019