10. How Poetry Can Heal

How Poetry Can Heal

Психологи та письменники розуміють лікувальну силу писання. Ось яким чином.
Psychologists and writers understand the healing power of writing. Here's how.

Квітень – Національний місяць поезії. Можливо, це вдалий час переглянути позитивні аспекти читання та писання віршів. Поезія – це жанр письма, в якому лаконічна, яскрава та інтенсивна мова надається почуттям, уявленням, ідеям. Це фотографія, написана зсередини назовні. Вільям Вордсворт визначив поезію як «спонтанний вилив почуттів; вона бере свої коріння з емоції, яка згадується у спокої…»

April is National Poetry Month—perhaps a good time to review the positive aspects of reading and writing poems. Poetry is a genre of writing in which succinct, vivid, and intense language is given to feelings, images, and ideas. It is a snapshot written from the inside out. William Wordsworth defined poetry as “the spontaneous overflow of feelings; it takes its origin from emotion recollected in tranquility…”

Зазвичай, вірш має виразний ритм. Поезія також може розповідати про трансформативні моменти чи одкровення. Не зважаючи на тим вірша, поезія використовує економію слів, таким чином, кожне слово важливе. Чим конкретніший вірш, тим краще. Найкраща поезія надихає читачів роздумувати, мріяти, поринати з приємністю у спогади і фантазувати. Вірші написані фрагментами, у кожному рядку слід мати одиничний образ та відчуття.

Typically, a poem has a distinct rhythm. Poetry can also share transformative moments or revelations. Regardless of the type of poem, poetry uses an economy of words; therefore, every word is important. The more specific the poem, the better it is. The best poetry inspires readers to reflect, dream, reminisce, observe, and fantasize. Poems are written in fragments, and each line should have a singular image and feeling.

Читання та писання поезії заохочує до певної взаємопов'язаності та допомагає встановити відчуття спільності між собою та іншими. Іншими словами, поезія може допомогти нам почуватися так, наче ми частина більшої картини, а не просто живемо у нашому ізольованому маленькому світі. Ми дізнаємося, що інші люди вирушили у подібні подорожі та мають схожі почуття про те, де вони були і куди йдуть.

Reading and writing poetry encourages a certain interconnectedness and helps establish a sense of community between oneself and others. In other words, poetry can help us feel as if we’re part of a larger picture and not just living in our isolated little world. We learn that other people have embarked on similar journeys and have similar feelings about where they’ve been and where they’re going.

Так як більшість письменників та терапевтів знає, написання та читання поезії може бути трампліном для росту, лікування та трансформації. Коли ми читаємо добрий вірш, ми маємо можливість назавжди змінитися словами та посланням поета. Ми маємо тенденцію до перетворень тими віршами, де поет виражає ті ж емоції та почуття, які ми, можливо, й самі досвідчуємо. Найбільше поет допомагає нам побачити шматочок світу таким чином, яким ми могли й не бачити у минулому. Поезія також пропонує інсайти у людську психіку та поведінку, вона є місцем, де уява може вільно бродити.

As most writers and therapists know, writing and reading poetry can be a springboard for growth, healing, and transformation. When we read a good poem, we have the opportunity to be forever changed by the poet’s words and message. We tend to be most transformed by poems where the poet expresses emotions or feelings we might be experiencing ourselves. For the most part, poets help us see a slice of the world in a way we might not have in the past. Poetry also offers insights into both the human psyche and human behavior, and it’s a place where the imagination can roam free.

Написання поезії може бути лікувальним та трансформативним, тому що поети роздумують над голосом душі. Написання поезії таком може бути одним із шляхів живлення практики усвідомленості, тому що коли ми пишемо поезію, ми маємо шанс випустити на волю несвідомий розум. Формувати наші почутті та думки у поезію може забрати нас у подорож, де наш свідомий розум насправді трохи перепочине. Писання поезії – це час розпуститися і дозволити свободу самовираження тоді, коли це часто й найбільше потрібно.

Writing poetry can be healing and transformative because poems reflect the voice of the soul. Writing poetry is also a way to nurture a mindfulness practice because when writing poems, we have the chance to unleash the unconscious mind. Sculpting our feelings and thoughts into a poem can take us on a journey where the conscious mind actually takes a little holiday. Writing poetry is a time to loosen up and allow the freedom of self-expression at a time when it is often needed the most.

Писання поезії дозволяє задіяти автентичні голоси, що може вести до самореалізації. Це також може і бути форма медитації, тому що вона заохочує відчуття усвідомленості та здатності задіяти те, що ми відчуваємо, бачимо та досвідчуємо у момент написання. Генрі Девід Торо якось сказав, що якщо ми сидимо на галявині достатньо довго, то звірі повиходять з лісу та себе покажуть. Образно кажучи, це також трапляється, коли ми пишемо вірш – можуть з’явитися всілякі сюрпризи.

Writing poetry allows us to tap into our authentic voices, which can lead to self-realization. It can also be a form of meditation because it encourages a sense of mindfulness and the ability to tap into what we’re feeling, seeing, and experiencing at the moment of writing. Henry David Thoreau once said that if we sit in a clearing long enough, the animals will come out of the woods and present themselves. Figuratively speaking, this also happens when we write poetry: all sorts of surprises can come to light.

Для тих, кому потрібно бути почутим, писання поезії може бути відмінним виходом. Ікона у сфері писання для лікування є Джон Фокс, лектор та терапевт поєзією. Він навчає у програмі «Каліфорнійські поети у школах». Одна з моїх улюблених його книг називається «Знаходження того, що ти не втрачав». У ній він допомагає читачам зустрітися з поетичним голосом зсередини та його здатністю лікувати. Він навчає про метафору, уявлення, звук, ритм і водночас веде читачів до їхньої внутрішньої психіки. Він також наводить запитання, які можуть слугувати добрими передумовами або насінням для віршів, ось вони:

For those who need to be heard, writing poetry can be an excellent outlet. An icon in the field of writing for healing is poetry therapist and lecturer John Fox. He teaches in the California Poets in the Schools Program. One of my favorite books of his is called Finding What You Didn’t Lose. In it, he helps readers get in touch with the poetic voice within and its ability to heal. He teaches about metaphor, image, sound, and rhythm while leading readers into their inner psyches. He also provides questions that could serve as good prompts or seeds for poems, such as:

• Що тебе лякає?
• Що тебе засмучує?
• Що тебе радує?
• Що тебе інтригує?
• Що ти цінуєш в людині, якою ти є?

• What scares you?
• What saddens you?
• What delights you?
• What intrigues you?
• What do you appreciate about the person you are?

Використання цих запитань як натхнення для написання поезії може допомогти зануритися у свою емоційну суть. Поети та ті, у кого професія допомагати, часто, порівняно з іншими, мають тенденцію бути у зв’язку зі своїми найглибшими емоціями.

Using these questions as inspiration for writing poetry can help poets tap into their emotional selves. Poets and those in the helping professions often tend to be more in touch with their deepest emotions than others.

Кілька років тому, перед тим як стати психологом-дослідником, я була зареєстрованою медсестрою. Протягом моєї практики я дізналася, що найбільш обдаровані лікарі були ті, хто занурювався у найглибшу частину психіки. Це були лікарі, які мали внутрішню здатність емоційно з’єднуватися зі собою та своїми пацієнтами. Протягом історії були й лікарі-поети. Вільям Карлом Вільямс – це лікар, який приходить на думку як той, хто писав вірші між тим, як приймав пацієнтів, для того, щоб передати словами агонію та екстаз від роботи. Він писав на рецептах, які він тримав у кишені. Інші відомі лікарі-поети – це Джон Кітс, Антон Чехов, Олівер Венделл Голмс старший.

Years ago, before becoming a research psychologist, I was a registered nurse. During my practice, I learned that the most gifted doctors were those who were able to tap into the deepest part of the psyche. They were physicians who had the innate ability to connect emotionally with themselves and their patients. Over the course of history, there have been a number of doctors who were also poets. William Carlos Williams is a physician who comes to mind as someone who wrote poems in between seeing patients to put into words the agony and ecstasy of his work. He wrote on the prescription pads he kept in his pocket. Other physician-poets include John Keats, Anton Chekhov, and Oliver Wendell Holmes, Sr.

Читання і писання поезії – це добре для лікування та трансформації. І це також добре для душі!

Reading and writing poetry is good for healing and transformation—and it’s also good for the soul!

Автор: Діана Рааб - американський автор, поет, лектор, педагог та натхненний оратор.
Author: Diana Raab is an American author, poet, lecturer, educator and inspirational speaker.

Переклала Оксана Гірчак
Translated by Oksana Hirchak